ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ СВЯТА ВОДОХРЕЩА
18 січня православні християни святкують Водохресний святвечір.
До свята ретельно мили хату і прибирали в будинку, підмітали всю підлогу.
У цей день в храмах проходить велика служба, присвячена Хрещенню Господньому і Богоявленню. Літургія починається великою вечірньою, яка відбувається всього кілька разів на рік.
До церкви несли воду на освячення. Вважалося, що після цього вода отримує цілющі властивості, лікує хвороби і знімає гріхи. У церкві брали свічку і приносили додому. У день першого вигону худоби шматок свічки кріпили коням під гриву і між рогів корів, щоб захистити тварин від чорта.
Вечір напередодні Водохреща називають “голодний”, “голодна кутя”, “другий святвечір”, оскільки весь день до цього слід постити. З першою зіркою сім’я збирається за столом, на якому повинні бути тільки пісні страви: смажена риба, вареники з капустою, млинці, кутя та узвар.
19 січня на свято Богоявлення здійснюється особливий Чин освячення води, яка зветься великою агіасмою, що в перекладі з грецької означає – святиня. Відповідно, і ставлення до такої води, як і до будь-якої іншої святині, має бути шанобливим. Українці здавна по-особливому ставилися до свяченої води: побожно зберігали її біля ікон, берегли кожну краплинку, використовували її в особливих випадках.
В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святили воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважали своєрідним спасінням від багатьох недуг.
За давньою українською традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою.
Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
