ЩОДО ОДНОРАЗОВОГО ДОБРОВІЛЬНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ ТА НОВАЦІЙ У СФЕРІ ЗАСТОСУВАННЯ РРО/ПРРО

Дата: 21.02.2022 13:14
Кількість переглядів: 120

 

«ГАРЯЧА ЛІНІЯ» В БОЛГРАДСКОЇ ДПІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЩОДО ОДНОРАЗОВОГО ДОБРОВІЛЬНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ ТА НОВАЦІЙ У СФЕРІ ЗАСТОСУВАННЯ РРО/ПРРО

В рамках проведення інформаційної Кампанії щодо застосування платниками РРО та ПРРО, фахівці Болградської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області щоденно проводять роз’яснення стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів фізичними особами.

Відтак, начальник Болградської ДПІ Тетяна Маврова провела сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларування громадян та новації у сфері застосування РРО та ПРРО з 01 січня 2022 року».

Найчастіше запитували чи має право фізична особа задекларувати рухоме або нерухоме майно, право власності на яке набуто нею після 01 січня 2021 року, за рахунок коштів з яких не були сплачені податків.

Було роз'яснено, що відповідно до п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2022 року.

Таким чином, одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2022 року. Тобто об’єкти рухомого або нерухомого майно, які набуті фізичною особою після 1 січня 2022 року не підлягають декларуванню.

Щодо питання новацій у використанні РРО та ПРРО було вказано, що з 1 січня 2022 року є обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки.

Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО або ПРРО не зобов’язані застосовувати лише платники єдиного податку першої групи.

Звернено увагу підприємцям – платників єдиного податку ІІ-ІV груп на необхідності завчасної реєстрації РРО чи ПРРО у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.

Електронний кабінет надає можливість подання суб’єктами господарювання заяв для реєстрації РРО/ ПРРО (за формою № 1-РРО або № 1-ПРРО) в режимі онлайн.

Чи необхідно застосовувати РРО при торгівлі на ринку?

Відповідно до законодавчих новацій, платники єдиного податку, що належать до першої групи РРО у своїй діяльності не застосовують. Фізична особа-підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язана застосувати РРО в залежності від обраної системи оподаткування та виду здійснюваної діяльності.

Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) в ПРРО?

Програмування товарів/послуг в ПРРО здійснюється суб’єктом господарювання/оператором (касиром) самостійно шляхом додавання товарів/послуг або шляхом імпорту даних переліку (файлу у форматі CSV), який формується згідно з інструкцією користувача ПРРО.

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО?

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Кому дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО?

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (зі змінами) (далі - Постанова № 1336), розробленою на виконання ст.10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності.

Чи зобов’язані суб’єкти господарювання щоденно створювати (друкувати) на РРО/ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?

Так, суб’єкти господарювання зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Фіскальні звітні чеки зберігаються у книгах обліку розрахункових операцій (у разі її ведення) або в інший спосіб, не заборонений законодавством.

Чи потрібно вести облік товарних запасів фізичній особі-підприємцю платнику другої групи єдиного податку, якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію продуктів харчування?

Згідно із п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів і здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Які умови реєстрації РРО/ПРРО для ФОП, який надає послуги з використанням Інтернет із власної квартири.

У разі, якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то ФОП відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування, після чого на такий об’єкт може бути зареєстроване РРО та/або ПРРО.

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО. Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?

Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.

Чи може суб’єкт господарювання переміщувати ПРРО поза межі господарської одиниці, на яку його зареєстровано, та, наприклад, відпускати товари того ж асортименту, що і в магазині?

При реєстрації ПРРО заявником вказується тип ПРРО (стаціонарний, пересувний, ПТКС).

Якщо суб’єкт господарювання має намір використовувати ПРРО в стаціонарному магазині та для пересувної торгівлі, то необхідно реєструвати два окремих ПРРО для різних цілей застосування.

Які мають бути дії суб’єкта господарювання при відключенні світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО?

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць) у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь