Відповідно до статті 14 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, а за періоди до 1 липня 2000 року – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Починаючи з 1 січня 2016 року до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких людина не підлягала страхуванню згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
З урахуванням зазначеного, період до 1 січня 2016, коли жінка здійснювала догляд за дитиною до 3-х років та не перебувала у трудових відносинах, не входять до її страхового стажу для розрахунку лікарняного. Починаючи з 1 січня 2016 період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу непрацюючої жінки, за умови отримання нею допомоги по догляду за дитиною до трьох років, яка виплачується органами соціального захисту населення, оскільки нарахування та сплата страхових внесків за неї здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
