Перша допомога людям, що мають складнощі із психічним здоров’ям: 5 простих кроків, які можуть змінити якість життя
Вікторія Горбунова, докторка психологічних наук, психотерапевтка, співавторка Універсального тренінгу з психічного здоров’я
Усі ми, час від часу, зустрічаємо людей, які проходять через життєві випробування, наприклад, переживають втрату, хворіють або мають важкий час на роботі. Ці та подібні несприятливі події можуть провокувати чи посилювати депресію, соціальну тривогу, панічні атаки чи інші психічні розлади. Саме в такі періоди підтримка оточуючих є надзвичайно важливою. Вона може допомогти людині впоратись зі складнощами або, як мінімум, покращити її стан.
Пам’ятаймо, що складнощі з психічним здоров’ям є доволі типовими. Так, останнє велике дослідження причин, що погіршують якість щоденного життя, у трійку лідерів 2017 року включило головні болі, болі у спині та депресію. Саме тому навички першої допомоги при складнощах із психічним здоров’ям є такими само важливими, як і навички турботи про себе та своїх близьких у випадку мігрені, болів у попереку чи вірусної інфекції. Наприклад, ми знаємо, що якщо підвищується температура, з’являється нежить та кашель – то варто порадити людині лишатися вдома, більше відпочивати та пити багато води. Що ж робити, коли ми помічаємо, що хтось втрачає інтерес до життя, майже не спить, не має апетиту та вважає себе нікчемою? Тобто що робити, якщо людина поряд переживає депресію?
Команда MH4U розробила Універсальний тренінг із психічного здоров’я для фахівців першої лінії. Йдеться про спеціалістів, які через специфіку своєї роботи найчастіше бачать інших людей у складних життєвих обставинах. Такими фахівцями є працівники поліції, державної служби з надзвичайних ситуацій, соціальних служб, центрів зайнятості, закладів освіти та дозвілля для дітей та дорослих, а також фармацевти, представники духовенства та інші. Усі вони щодня взаємодіють з великою кількістю дорослих та дітей: допомагають, захищають, підтримують, консультують, навчають. Сам тренінг розвиває навички взаємодії з людьми з психічними розладами. Вчить допомагати іншим у п’ять простих кроків:
- розпізнати складнощі
- почати розмову про психічне здоров’я,
- підтримати людину
- скерувати за фаховою допомогою та
- переконатись у її отриманні.
Володіння цими навичками є важливим для кожного з нас, а тих, кого можна назвати фахівцями першої лінії – значно більше, ніж перераховано вище. Зокрема, продавчиня в фермерському магазині, де ви купуєте молочні продукти або бариста у кав’ярні на розі, де ви щодня п’єте свою обідню каву – так само є фахівцями першої лінії. Що ж вони та всі ми можемо зробити, якщо, наприклад, підозрюємо, що хтось має депресію? Звісно, спочатку треба навчитись це помічати, тобто зробити перший крок – розпізнати складнощі.
При депресії людина часто виглядає стомленою або млявою, може говорити повільніше ніж зазвичай, перепитувати та втрачати нитку розмови. Вона може бути неуважною, а будь-яка дрібниця може засмутити її й викликати сльози. Речі, які зазвичай радували – тепер не приносять задоволення, а та сама кава – більше не смакує. Якщо вдасться завести розмову, то в ній звучатимуть безнадія, відсутність інтересу до справ, проблеми зі здоров’ям, власна нікчемність та інші подібні речі.
Другий крок – власне розмова про психічне здоров’я. Сказати людині, що ви помічаєте зміни в її поведінці та хвилюєтесь за неї, а також з’ясувати, чи розуміє вона, що з нею відбувається – може бути непросто. Проте, це необхідний крок. Тут важливо переконатися, що ніщо не завадить такій ромові (наприклад, нема інших відвідувачів або ви можете відійти у місце, де ніхто не заважатиме говорити). Головна ідея в тому, аби назвати особливості поведінки, які ви помічаєте, сказати, що це може свідчити про психологічні складнощі й запитати людину, чи вона готова поговорити на цю тему. У випадку заперечення та відмови – варто бути спокійним і ні на чому не наполягати. Лише зауважити, що ви готові поговорити й іншого разу, коли людина матиме бажання.
Крок третій – підтримати. У разі позитивної відповіді щодо розмови, варто її продовжити і сказати що саме, на вашу думку, відбувається. Оскільки будь-який діагноз – страва фахівців і ви напевно нічого не знаєте, то варто говорити лише про ймовірність. Наприклад: «Такі прояви можуть свідчити про депресивний стан». Важливо, щоб людина не почувала своєї провини. Справа в тому, що тема психічного здоров’я оповита міфами та стереотипами й люди часто винуватять себе у проблемах. Тому наступна доречна фраза: «Депресія є дуже поширеною і жодна людина не винна в її виникненні». Гарна новина в тому, що депресія, особливо, якщо вчасно звернутися за допомогою, добре лікується. З простих щоденних речей, які можуть підтримати людину з депресією, є добре харчування, повноцінний сон, регулярні прогулянки, помірний спорт, а також час з друзями. Власне, все це і можна порадити під час короткої розмови та перейти до наступного, четвертого кроку – скерувати за фаховою допомогою.
Не варто недооцінювати допомогу дійсно кваліфікованих фахівців. У випадку депресії це може бути не лише психіатр чи психотерапевт, але й психолог і, навіть, сімейний лікар, який пройшов відповідне навчання. Всі вони здатні значно полегшити стан і за короткий час допомогти людині повернутись до звичного життя, відновити його якість. Можете розповісти, що депресія добре реагує на психологічні втручання і якщо йдеться про її неважкий перебіг, то поліпшення може відбутися і без прийому медикаментів. Самих ліків теж не варто боятись. Сучасні антидепресанти безпечні, а лікар завжди підбере потрібний препарат і визначить дієву дозу. Якщо знаєте доброго фахівця – рекомендуйте його прямо. Такий «теплий» контакт спрацює набагато краще, ніж абстрактна порада звернутись за допомогою.
Останній, однак не менш важливий за інші, п’ятий крок – переконатись, що людина має зміни на краще та отримує потрібну їй допомогу. Поцікавитись самопочуттям та дізнатись про стан справ при наступній зустрічі є так само важливим, як і завести першу розмову. Адже прояв уваги та турботи цінний завжди, а особливо у випадках, коли людина має непростий період.
Універсальний Тренінг із Психічного Здоров’я для фахівців першої лінії фокусований саме на згаданих п’яти кроках. Всі його матеріали базуються на рекомендаціях провідних міжнародних інституцій у сфері психічного здоров’я, зокрема на настановах Національного інституту якості турботи про здоров’я Великобританії NICE, Програмі з подолання розривів у сфері психічного здоров’я ВОЗ mhGAP та керівництвах з першої допомоги з психічного здоров’я австралійської національної неурядової організації Mental Health First Aid (MHFA) Australia.
Наразі тренінг, який має попереднє схвалення Міністерства охорони здоров’я, проходить апробацію та пілотне впровадження у трьох областях України – Львівській, Донецькій та Луганській. Кілька організацій об’єднали свої зусилля навколо дослідження ефективності та вдосконалення програми. ГО «Центр практичної психології «For Life» відповідає за проведення тренінгу для тренерів та вивчає дієвість програми. Дослідники мають дізнатись наскільки збільшиться обізнаність про психічне здоров’я учасників тренінгу, чи зміняться їхні уявлення, а також чи напрацюються навички першої підтримки осіб з психічними розладами. ГО «Дестигма» та ГО «Підтримка психічного здоров’я» безпосередньо організовують та проводять тренінги для фахівців першої лінії у пілотних областях, допомагають збирати дані та забезпечують розробників тренінгу зворотнім зв’язком для його удосконалення.