На законодавчому рівні є прогалини, які дозволяють експортерам не повертати валютну виручку назад до України.

Щоб вирішити це питання, необхідно на законодавчому рівні впровадити механізми врегулювання.

Наприклад, ввести відшкодування ПДВ лише тим експортерам, які повертають виручку до країни підтверджуючи це відповідними документами, і роблять це своєчасно. І щоб цей механізм працював для всіх однаково, то експортери виключно всі мають бути платниками ПДВ.

З державницької позиції, з позиції захисту бюджету області, голова Одеської ОВА Олег Кіпер, на регіональному рівні, впровадив відповідний механізм через спільний наказ.

Справа в тому, що учасники трейдингу та експорту, руйнують наші дороги, та наша інфраструктура зараз під одними з найбільших обстрілів, і саме наші люди гинуть у прискорених аваріях на дорогах, і саме до нашої області не повертаються валютні гроші, а вони – “зальотні” експортери – прийшли, заробили гроші та й пішли.

І іншого механізму їх зупинити на даний час немає.

Хто буде всі ці руйнування відновлювати? За чиї гроші?

А загублені життя взагалі не повернути.

В умовах сьогодення їх гроші, мається на увазі гроші недоброчесних гравців, вони не приймають участі у щоденному відновленню зруйнованих доріг та інфраструктури. Місцеві та доброчесні експортери будують, а “зальотні” лише руйнують.

Наша область несе колосальні збитки.

Так, перевірки деколи призводять до черг, через які страждають і доброчесні підприємці, і так, це великі збитки для учасників експорту, але, в той же час, вони це частково відбивають за рахунок більшого зниження ціни закупівлі агропродукції.

Деякі асоціації маніпулюють блокадою експорту захищаючи членів своїх спілок і давлять навмисно на владу заради своїх прибутків, не розуміючи що це на руку оркам.

Багато тих, хто цим спекулює.

А тим часом страждає наш аграрій, який вимушений продавати мозолями та кров’ю вирощене зерно, продавати за копійки. А вони, недоброчесні учасники “тимчасового трейдингу”, з часом підуть звідти, а всі руйнування залишать нам, області.

За даними різних експертів біля 60% підприємств цієї категорії працюють в білу, і то, частка з них, є “зальотними”, тобто не зареєстровані в Одеській області, їх податки не йдуть до наших бюджетів, їх гроші не приймають участь у відновленні інфраструктури та зруйнованих доріг. А інші 40% – взагалі в переважній більшості “зальотні”, працюють в чорну, не сплачуючи жодних податків, не лише на території нашої області, а взагалі в жодній області нашої країни. Їх гроші взагалі не приймають участі ні в чому, окрім набиття власних кишеней.

А левову долю всіх збитків сьогодні вимушені покривати саме наші бюджети, місцеві та регіональні.

І найстрашніше те, що всі ці витрати у підсумку лягають на плечі простих аграріїв.

Тільки тут вже не лише місцевих, а й агровиробників всієї країни, бо ціни для найвіддаленіших від портів підприємств взагалі у 2-3 рази нижче собівартості вирощеного врожаю.

Але є ті, хто над цим працює.

Створена ТСК з цього приводу в більшості розглядає матеріали щодо великих компаній, а основні втрати відбуваються на регіональному рівні, і це факт.

Не можу сказати, що уряд не діє у вирішенні проблем із зерновим експортом, це було б несправедливо.

Постійно йдуть домовленості з представниками різних країн, наприклад, щодо збільшення торгових квот. Очікуваний результат завжди більший. За відгуками наших країн-партнерів, це результат слабкості українського законодавства.

І ось, тиждень тому, 20 жовтня, до Верховної Ради надійшов законопроєкт «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» (реєстр. №10169). Думаю, що поштовхом для реєстрації цього законопроєкту став у тому числі і наказ О. Кіпера.

Цим законопроєктом пропонується розширення переліку підстав, за якими можуть бути відмови в проходженні митного оформлення для експорту олійних та зернових культур.

З пояснювальної записки можна коротко ознайомитися з підставами для відмови у митному оформленні товарів.

Основне що хочуть додати, це, наприклад, відсутність факту реєстрації податкової накладної (ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), яку вказано в митній декларації, а також щоб строк з дати реєстрації ПН в ЄРПНі був більше 30 днів, щоб контрактна вартість товарів, була нижчою, ніж мінімальні експортні ціни, щоб зазначені у митній декларації номера та дати ПН не були зазначені у інших митних деклараціях та багато іншого.

Але, чи приймуть ці норми саме в такому вигляді – це велике питання. Бо цей законопроєкт має пройти обговорення всіма асоціаціями. Чи погодяться гравці з такими умовами? І коли такий механізм буде прийнято та реалізовано на законодавчому рівні? Час покаже.

Але сталася ще одна подія – Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про зміну правил експорту аграрної продукції.

Згідно нововведень, експортерам потрібно буде стати на облік в державному аграрному реєстрі (ДАР).

Верифікуватися в ДАРі зможуть лише підприємства, які мають свідоцтво платника податків.

Компанії також не зможуть мати простроченого повернення валютної виручки.

Термін повернення виручки зменшать зі 180 до 90 діб. Нацбанк заборонить підприємствам закривати рахунки до зняття валютного контролю.

Ще одним новим кроком буде зміна процедури повернення ПДВ експортерам, яке буде відбуватися лише після повернення валютної виручки експортером.

ДІЄМО РАЗОМ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ!