Безбар’єрність означає формування такого підходу, за якого кожна людина в нашій країні може отримати вільний доступ до будь-якої сфери життя: навчання, будування кар’єри, спокійного пересування країною тощо.

Системне усунення бар’єрів відбувається на рівні держави. Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору була розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України. Стратегія розрахована до 2030 року і передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямах.

‍Одним із них є інформаційний. У межах цього напряму планується створити такі умови, за яких люди, незалежно від своєї мобільності, функціональних порушень чи комунікативних можливостей, зможуть отримувати доступ до інформації та користуватись усіма необхідними технологіями.

Зокрема, мова йде про викладення інформації шрифтом Брайля для людей із порушенням зору або використання жестової мови для людей із вадами слуху. Доступність стосується місць навчання і праці, житла, громадських закладів, транспорту, вулиць, – зрештою, всього, що нас оточує.

Нагадаємо, жестова мова – це мова, яку використовують люди з порушеннями слуху, у неї своя структура, правила та словник. А от мовою жестів, насправді, користується кожен із нас, коли щось пояснює, говорить, сміється та використовує жести й міміку. Тому правильно казати: жестова мова.