Їх не зупиняли вибухи, страх чи біль. Зупинилися тільки їхні серця.

Це не просто дата в календарі.

Це день, коли ми схиляємо голови перед тими, хто до останнього рятував, лікував, тримав за руку — і не встиг повернутися.

 Вони — ті, хто працював під обстрілами.

Ті, хто не покинув операційні, навіть коли гасло світло.

Хто їхав на виклик, не думаючи про себе.

Вони не загинули — вони згасли на своєму місці.

У кабінетах, де рятували. У лікарнях, що стали цілями.

У дорозі, куди поспішали до тих, хто кликав на допомогу.

За три роки повномасштабної війни росія вбила щонайменше пів тисячі медичних працівників.

Серед них — лікарі, медсестри, фельдшери, бойові медики, водії швидкої.

Усі — герої.

 Аби зберегти пам’ять про кожного, Орденом Святого Пантелеймона реалізується національний проєкт «Посвіт пам’яті».

За участі Національної наукової медичної бібліотеки України та регіональних партнерів здійснюється збір інформації про загиблих медиків.

Це — не просто архів. Це жива історія медичної мужності.

 10 липня о 14:00 у всіх медичних закладах Одещини пролунає звук серця, що зупиняється.

Одразу після — мить мовчання.

Це — наш спільний жест пошани, мовчазної вдячності та пам’яті.

 Закликаємо всі заклади охорони здоров’я долучитися:

 Провести хвилину мовчання о 14:00

 Увімкнути символічний звук серця

 Поділитися фото/відео у соцмережах із хештегами:

#ПосвітПамʼяті#МедикиГерої#Вшанування10липня

Вони рятували до останнього подиху.

Ми — пам’ятаємо до останнього подиху.

Світла пам’ять і вічна шана.