Коли мама або тато виховують дитину без партнера чи партнерки, суспільство часто навішує на них ярлики. Сусіди позаочі називають «одиначками» та «одинаками». Або ж прямо запитують: «А як ти справляєшся сам / сама?» – наче батьківство без другої дорослої людини автоматично означає нестачу, надзусилля або якусь незавершеність.

Але самостійне виховання – це не завжди про відсутність. Це про вибір, обставини, відповідальність і турботу.

 Про те, як саме варто спілкуватися з різними людьми – без упереджень, тиску і стереотипів йдеться в оновленому розділі «Довідника безбар’єрності». Окрема стаття розповідає про коректну взаємодію з жінками та чоловіками, які виховують дітей самостійно  https://bf.in.ua/ethics/liudyna-iaka-samostijno-vykhovuie-dytynu

Ось кілька порад, які стануть у пригоді 

 Уникайте ярликів, особистих припущень та неприйнятних питань.

 Не кожна мама шукає нових стосунків, не кожен тато потребує «жіночої руки».

 Якщо хочете допомогти – запитуйте, але без тиску.
Фінансова підтримка – делікатна тема.

 Не варто давати поради, коли їх не просять.

Детальніше: https://www.facebook.com/share/p/1FjHpnXMks/?mibextid=wwXIfr